Свою душу я почула

Неверленд Арта

Я придумаю Неверленд власного стилю,
Він буде без розпачу, страху та гнилі.
Би взяв мене Арт під своє крило,
Я впитую в себе смерть руками його.
І тільки мистецтво із крові людей
Тепер до оргазму мене доведе.
Під крики нещасних я в щасті тону,
Я більше життя його вбивства люблю.
Його методи манять, як муза ночами,
Не можу зібратися я із думками.
То страх спопеляє — з бажанням борюся,
То в річку глибоку сльозами я ллюся.
Мій світ побороти лиш зможуть птахи,
Так хочеться ляпнути: «Арте, прийди...».

@ Арт (із фільму «Жахливий»)

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись