Свою душу я почула

Та, що лицемірка

Усмішкою криє стіни
Та, що лицемірка.
Лежить на льодяній плиті
З кам'яним привітом.

З усмішкою плаче гірко
Та, що лицемірка.
Влаштувати дівці гірки,
А внизу чекає дірка.

Б'є об стіл колінка свої
Та, що лицемірка.
Розплати потребує в долі,
Їх ціла копілка.

Може помиляється
Та, що лицемірка.
І дарма все ж лається
На сльози без привіту.

Може все ж збагнути
Вдасться лицемірам,
Як слова їх глухо
Залишають слід «невинний».

Усмішкою криє стіни
Та, що лицемірка.
Лежить на льодяній плиті
З кам'яним привітом.

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись