Свою душу я почула

Моє спасіння

Тільки ти моє спасіння —
Гостре та солодке лезо.
Забуду про свої падіння,
Ставши зовсім не твереза.

А може буде навпаки,
Ні про що я не забуду.
Та моя сила залюбки
Кров'ю світ забруднить.

Якщо чесно, так набридло
Шукати місце без людей.
Боюсь, що вибір буде хибний,
Погублять відблиски ідей.

Світ навколо як залізо,
Паморочить розум мій.
Усвідомлювати пізно,
Не замітно навіть дій.

Надія вже давно минула,
Тепер в душі одна тривога.
Те, що в серці жаром було —
Це всього лиш вічний спогад.

Я наврядчи зрозумію,
Що вселилось після трансу.
Та невже така посміє
Не дожити до світанку?

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись