Свою душу я почула

Рожевий кролик без одного вуха

Рожевий кролик без одного вуха
Взяв на себе всю мою напругу.
Білі лапки золотими швами оповиті,
Плани райдужні сльозами змиті.

Я іду подалі, та водночас прямо в лапи
Звірів небайдужих до нових подряпин.
Я сміюсь, бо всередині океан зневаги,
Я плачу, сміючись, бо не гояться рани.

Рожевий кролик без одного вуха
На брелок підвішений із круга.
Чорні зернятка під шерстю знають,
Що мене підвішеною не сприймають.

Звірі без святого яблука у грудях
Моє розтрощили й зразу ж і забули.
В тому, що жива ще, це твоя заслуга,
Рожевий кролик без одного вуха.

Kara Star

Подобається

#1778 в Різне
#404 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись