Свою душу я почула

Моє нутро

Вона каже: я ненавиджу своє нутро,
Хоча милуюся щоденно зовнішністю в люстрі.
Щаслива я чи все ж мені не повезло,
Що речення не в силах повідомити подружці,

Яке би роз'яснило походження усіх страхів?
Ноги би не бігали від пам'яті та серця,
У батл зі слізьми моїми не ввійшов би Ніл,
І я б не жила просто так, як заманеться.

Вона каже: я ненавиджу своє нутро,
Але я прийняти готова й гниль його текучу.
На жаль, щаслива я, але мені не повезло,
Бо пам'ять у житті відображається пекуче.

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись