Свою душу я почула

Специфічна врода

Сніг хрустальний більше не кружляє,
Останню зиму пережили ми з тобою.
Серцебиття помірно в твою честь стухає,
Бо знає — нам плестися в унісон не доля.

Твої широкі плечі, тон твій надокучливий
Залишаться у пам'яті як сонце в непогоду.
Мене зловив так вміло, наче карася на вудочку,
А я так закохалася у твою специфічну вроду.

@І

Kara Star

Подобається

#1778 в Різне
#404 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись