Свою душу я почула

Розумний гриф

Моїм усім домашнім тваринам
Судилось побачити справжню мене,
Де я неймовірно прекрасна людина,
В якої у снах потойбічне есе.

Під чарами слів і вогня, що танцює,
Ламаються схеми живого буття.
Хтось возвеличує, інший бурує
Твої світогляд і зі світом злиття.

Славиться хтось піднесінням до Бога,
Я в свою чергу ― собою в пітьмі.
На першому місці у мене природа
Й життя, що існує в моїй голові.

Незрілий філософ чи вищий із вищих?
Мислення чисте, логічне чи ні?
Чи самій допоможе власний мій вислів,
Якщо я відкину раціоналізм?

Немає початку в моєму кінці
Й немає кінця в моєму початку.
Земля та усе, що існує на ній ―
Це все неважливо для мого поняття.

Сократ компаньйоном по розуму став ―
«Пізнати самого себе» я жадаю.
Мій розум вважає, що шлях він обрав
Розумного грифа, що нічого не знає.

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись