Свою душу я почула

Пронизлива сюжетна лінія

Пронизливива, з якогось боку, навіть бездоганна
Сюжетна лінія присутня у моїм вірші.
Перед Вами реченням талановитим розмовляє краля,
А очима про бажання бути ближче до вустів кричить.

Моя печаль ночами пригортається до Вашого плеча.
Я хапаюся за Вашу посмішку, як за щось святе та неможливе.
Волосся Ваше сиве, але як на мене, попелясте — то моя межа,
Торкнутися його жадаю і пройтись долонею по ньому — це важливо.

Ми б стали ближчими ніж зараз — знову ця пронизлива сюжетна лінія,
Та нам не по дорозі, сніг на пелюстках осінніх це підтвердить.
«Вона мене зачарувала, неначе тут задіяна алхімія,
За метри йде від мене, переймаюся, щоб не замерзла».

Він любий серцю, для очей приємний, гріє мої мрії,
«Вона чудесна, як ботаніка, так пригорнути хочеться до себе»,
Ходіть до мене, подаруйте мені щастя в безнадії.
«Ходи до мене, дівчинко моя, я захищу тебе, бо я ж твій цербер».

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись