Свою душу я почула

Я згорю від цього вщент

Я люблю бачити, як збуджуються твої очі,
Як перебій думок лунає з мозку до вустів,
Як ти згораєш від бажання бути поруч,
Без правил і не дай Бог без мостів.

Своїм гарчанням неземним ти змушуєш забути,
Куди дівається мій розум, світосприйняття.
По тобі ковзати люблю, а дотики твої відчути —
Для мене стежка в невагомість — почуття.

Я не збагну себе, коли тіка від небажання,
Плетуть вінок думки, що пристрасть — не моє.
Ще вчора ненависть, сьогодні же кохання,
Все так циклічно, я згорю від цього вщент.

@AS

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись