Свою душу я почула

Самотня кіцуне

Гарненькою мене побачили лиш мама, продавщиця і, звичайно ж, я сама.
Я знаю, ти хотів як краще і тому тебе немає зараз поруч у нічних обіймах.
Я гадала, що у вечір із ковтків румяних в сьогоденні у нотатках буду я німа,
Виявляється я можу скласти ще словечко у своїх вечірніх та сумних руїнах.

Самотня кіцуне самотнім ключиком з таким же оберегом відкриває двері в дім.
Такі ж вітання можу передати я тобі — цей вечір був прекрасним.
Нехай у повній тиші, в парку й темряві, на фоні з крихтами далеких слів,
Тебе сьогодні замінила композиція, що циклом била в душу не боязко.


@AS




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше