Свою душу я почула

Неординарні крила

Частину свого існування ти мовчала, тепер ти вирішила все озвучувати,
Ну що ж, бажаю успіху в донесенні довгоочікуваного сенсу.
Сподіваюся, на волю полетять нарешті думи надокучливі
І зловить нотку хтось важливу вечірнього твого підтексту.

Зубцями інструменту із заліза в твоїх крилах не прищеплять змогу по життю літати,
Я щиро помолюся, щоб тобі все ж пощастило мрії у реальності розкрити.
Та інформація у мізках опинилася уся, яку ти так сердечно хочеш знати,
А особливо, філософія, бо бачу ти без неї просто напросто не хочеш жити.

Небеса пурпурові, у твою честь, забарвлення звичайне на таке змінили,
Принаймні думка ця дає великий шанс змінити щось в житті.
Свого не гай ти часу й розправляй худчіш свої неординарні крила,
Й нарешті вийди вже за рамки своїх безкінечних ти агресорів — віршів.

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись