Свою душу я почула

Вона була мертвою, та...

Вона була мертвою. Її погляд був скутий тисячу зорями,
А зорі у танці сміялись із неї. І творчість її покинула з часом.
Вона вже заплуталась. Дівчинка обійнята тисячу ролями,
Хоча відзеркалення крізь відчувала себе справді власною.

Їй більше не вірили. Мертвий погляд здавався вже не співчутливим.
Бажання повірити в це усім серцем охопило її з гострих сторін.
Кожен вчинок її для неї життям подарований здавався невинним,
Та правда пройшлася по венах, неначе всепоглинаючий грім.

Вона була мертвою. Та погляд її говорив про щасливе майбутнє,
Про яке вона мріяла, писала в своїх віртуальних книжках.
Вона знала, що щезне колись життя пір'яне та незабутнє,
Розуміла — буває так, та все ж це для неї був крах.

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись