Свою душу я почула

Tiking time bomb

Всесвіт — мій батько.
Планети — мої сестри.
Шизофренія — моя мати.
Панічна атака — це я.

У чорній берлозі
Жила на підлозі
Велика чорна планета.

У своєму ядрі
На столі у пітьми
Ховала колючі секрети.

Наголошував батько,
Що я не звірятко,
А «ticking time bomb».

Просив схаменутись,
У сфері забутись,
Перетворившись у тромб.

Мої сестри кружляють,
Орбіти всі знають,
Вибухають під настрій.

Мене за собою
Тягнуть у неволю,
Бо я непутяща.

Та мати не кине,
Посміхнеться, обійме
І я піду з нею.

Розмови нічні,
Лиш у мами ключі
Від моєї алеї.

У чорній берлозі
Жила на підлозі
Велика панічна атака.

Спіймалась на долю,
Та гачок все ж поволі,
Із м'ясом забрала в рибалки.

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись