Свою душу я почула

Я прийму факт

Ще хоча би один вірш,
Ще хоча б одна надія.
На двох у кабінеті сніг,
Ще б одна, без сигарети, мрія.

І я, нарешті, попрощаюсь,
І востаннє подумки зіллюся.
В обіймах, сирника солодших,
У твоїх неможливих я зіп'юся.

Допоки ріки слів не скінчать потяг,
Аж доти мої пальці не зупинять букви.
Поки руки не припинять обіймати холод,
Я прийму факт, що не візьму у свої твої руки.

@I

Kara Star

Подобається

#1797 в Різне
#403 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись