Свою душу я почула

Моя сповідь

Моя сповідь виглядає як субтитри,
Ваш портрет вам до вподоби був, це близько
До нашого з'єднання, що ніяк все ж неможливе,
Усвідомлення пече приємно, мов кропива.

Моя сповідь виглядає як «Залишся»,
Хоч на пару міліметрів, хоч на трішки...
Я благаю, ти без посмішки не йди,
В моїх фантазіях ти просто зараз обійми.

Моя сповідь виглядає як вино,
Під натиском твоїх очей на інше все одно.
Нас немає, та існуємо ми по одинці,
Таких, як ми — прекрасно-дивних, одиниці.

Моя сповідь виглядає як дитяча дурість,
Та насправді мої вени пропускають самобутність.
Я палаю з кожним подихом твоїм і смеркну,
Та коли помремо ми, залишаться куплети.

Моя сповідь виглядає як підтримка,
Знала, що закінчиться все дуже швидко.
Післязавтра наш останній день з тобою,
Вісімдесять хвилин... Чи впорається доля?

@І

Kara Star

Подобається

#1778 в Різне
#404 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись