Свою душу я почула

В обіймах стагнації

Ви ж читати любите, мій любий Ібрагіме,
Прочитайте же мене собі на пам'ять.
Жахлива туга — звук, що розливається повільно,
Моя обіда матом впевнено по кабінету вдарить.

Ви кожен раз вдивляєтесь в життя так особливо,
Поки ніхто не бачить, я поглядом кохаю вас.
Для всіх нас не існує — ми для інших неможливі,
Непомітно день втікає з вами і без нас.

Ви ж вивчати любите щось нове, прагматичне,
Так вивчіть погляд мій, допоки я в стагнації.
Фенітиламін від еустресу — розлад соматичний,
Мені допоки легко жити — зі мною саморегуляція.





Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше