Свою душу я почула

Буква — ключ

Він — зима,
Він кров, що обережно виступає.
Середа
Нас як навколишніх єднає.

Він — мозіль,
Псує на долю мою плани.
Він — злодій,
Моє сердечко ніжно вкрали.

Буква — ключ,
Вона б могла розфарбувати
Геть чуть-чуть
Того, чого б могла я мати.

Наратив —
Кульмінація наших мотивів.
Поводир
Оптимістичний мій та хтивий.

Буква — ключ,
Поліфонія між нами.
Ще чуть-чуть
Й на місці серця будуть рани.

@І

Kara Star

Подобається

#1147 в Різне
#231 в Поезія
#527 в Фантастика
#83 в Антиутопія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 08.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись