Свою душу я почула

Шрифт думок

Сьогодні знову не запишу твій приємний голос,
Заряду мало в пам'яті мого союзника, самої пам'яті — в мені.
Примарний звук пронісся кабінетом, наче Кронос,
Та чи пройшовся цей пекельний біль, як в мене, по тобі?

Туманний місяць круглими кутами думи знов освітить,
Та від майбутнього і розуміння того, що чекати, не втечеш.
Я подумки прощаюсь, та час насправді ще багато змінить,
Та крізь життя, як забажаєш ти, ніколи не пройдеш.

«Ніколи не кажи ніколи» — добре, я не буду сперечатись,
Насправді Всесвіт неймовірний до сюрпризів.
Та в нашому випадку з тобою пристрасно кохатись
Я буду тільки під симфонію шрифта думок, що виліз.

@І

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись