Свою душу я почула

Фарби творчості

Я в найкращих фарбах творчості подам твоїх зіниць в блакитті існування,
Бо ти ― моя нічна, що про прихід не сповіщає, голограма.
Для тебе й аркуш новий я знайду у місці, де їх не існує,
Я під приводом мистецтва твій силует своїм бажанням подарую.

Підкоректую твою відповідь в мій адрес, якої я в реальності не дочекаюсь,
Бо не живу в одному світі я з тобою, я єством твоїм із дому граюсь.
Я розпакую пазли, на коробці познайомив з ними текст ― «Моє життя»,
Гадатиму сьогодні на уявних картах: чи відчую із тобою я в реаліях злиття.

Навіщо я хапаюсь за склади, коли хапатись треба було весь цей час за тебе,
Пройде пів року швидко і мені тебе ніхто на блюдечку вже не поверне.
Ти шлях продовжиш свій, навчаючи в навчальнім закладі дітей,
А я свій власний крок зроблю із острахом у світ повен загадок та ідей.

@І

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись