Зіграй на моїх імпульсивних струнах,
Гітара дотики твої відчути мріє.
Моє серце на твоє полює,
Ти мій Філіо, а я твоя Софія.
Ховає шлях сакральний поєднання двох імен,
Споглядаю на свій вірш і слово у лапках «ніхто»,
Обійму філософію так ніжно, як вона мене,
І подумки тобі на зустріч зроблю вирішальний крок.
Ми схожі, доведуть це настанови, ігноруємо які,
Так близько рішення літає, та не зловити вже його.
Відчути дотики твої благаю на оголеній своїй спині,
Під твій всевпитуючий погляд пасуватиме мінор.
Із дня у день гуляти в тобі через очі твої на екрані,
Й багацько сцен видумувати в дурнуватій голові.
Збирати спогади й ховати в серденьку багрянім —
Ніяк не втримати тебе в майбутньому моїм житті.
У нас залишилась зима, її прожити треба щиро,
По течії плисти — занадто все-таки легкий сценарій.
Ти поверх розуму стоїш, я — креативна, та невміла,
Хоча мішок талантів потаємних б'ються в арсеналі.
Зіграй на моїх імпульсивних струнах,
Своїм голосом залиш на серці слід.
Я не дотягнуся вустами до твого відлуння,
Бо втримує мене міцний життєвий дріт.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
