Свою душу я почула

Смертельна лава

Покурила сигарету — захотілось вмерти,
Від людей сховаю всі свої скелети.
Вкладаю душу я в пісні, а що ти робиш зараз?
Може все ж знайдеш хвилинку дати знати, що кохаєш?

Сигарети шкодять, як і твоє слово,
Ним насолодитися хочу аж до болю.
Хочу відчувати, та не хочу знати,
Що моє кохання впустиш ти за грати.

Божеволію з тобою, помираю день без тебе,
Але з кожною секундою йдеш у даль без мене.
Голос я зриваю, стараючись довести,
Що я вільна птаха, а не вічний песик.

Що будеш робити, як мене не стане?
Дивно подивилася вчителька думками.
Запитала: «Тобто?». Раптом я поїду
В далечінь навіки, сенс життя свій зміню.

Що будеш робити, Анто? Що?
Сумуватимеш за мною, чи для тебе це ніщо?
Відповідь — мовчання, я вже звикла, правда,
Але в серці зараз моїм кипить смертельна лава.

@А

Kara Star

Подобається

#1778 в Різне
#404 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись