Свою душу я почула

Притча

Я вже всіма наситилась. Я вже всіма напилася.
І хочу в твої солоденькі обійми.
Я вже цілком закрилась. В думки свої вже в'їлася.
Відкрий дверцята в свою мрію.

Я невгамовний вітер. Я відчайдушна птаха.
Боязко трогаюся із комфорту.
Я не дивуюсь більше паралельній висоті із даху.
Тебе обняти тільки хочу із порогу.

Я полюбляю холод. Без тебе, з посмішкою, і замерзну.
Та ми могли би зараз із чудес сміятися.
Я потребую твоїх довговічних слів тверезо,
Ми могли би в танці закружлятися.

Вже замерзають пальці. У камінь трансформується серденько,
Зірки у потойбіччя кличуть.
Не забувай, я все ще в світі цім твоя маленька,
Ходи до мене. Розкажу про себе притчу.

@A

Kara Star

Подобається

#1778 в Різне
#404 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись