Свою душу я почула

Колечко із фольги

Колечко із фольги потаємно золотої,
Його я вище своїх мрій здійму.
Запам'ятай мене містичною, простою,
Й тебе я ще раз міцно обійму.

Ти тягнеш мене в пекло, а я тебе до раю,
Та втримаю на місці нас обох.
Гадала — я розумні варіанти вибираю,
Та зближення з тобою — баг епох.

Потаємні мрії зародили сподівання,
Коли опорою для мене став?
Це ж вперте з мого боку саморуйнування,
На фоні всіх моїх вистав.

Я не тягнусь надзвичайно до ефекту кофеїну,
Смакування — це є мій мотив.
Кава за відсутності — то божевільна мрія,
Кофеїн в катарсисі — це, власне, ти.

Колечко із фольги потаємно золотої,
Його я вище своїх мрій здійму.
Запам'ятай мене містичною, простою,
Прощай навік, i've always loved you.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше