Свою душу я почула

Рефлексія

— Він ж дитина безголова в своїх двадцять років,
Ні на що не здатний його маленький мозок.
Він страда дурнею і не змінюється зовсім,
І за що його кохати, невже за карі очі?

— Не залишив мене голодною, допомогав фізично,
До мене гарно ставиться в самотності й публічно.
У нього є недоліки, це безперечно, як і в тебе.
Та я стою за нього, а він стоїть за мене.

На себе прийму пулю, у водойму з головою,
Не дам його в обіду, найду навіть у полі.
— То ти його кохаєш? — Ні, сонце, не кохаю,
Я просто разом з ним у вирій відлітаю.

@A

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись