Свою душу я почула

Закохуюсь знову

Ось так я відчуваю тебе поруч:
Рука, що тягнеться з під книг, неначе порох.
Зі мною рідко ти в реальності, частіше в серці,
Здається легше, ніж боротися з цим — вмерти.

Але не можу, так не правильно, немає сенсу,
Ти ж раз на рік можеш зігріти моє серце:
Візьмеш долоню, поцілуєш акуратно,
Неначе ми в часи попали стародавні.

Нова глава — це, наче, твоє нове слово,
Періодично коливається воно з нестерпним болем.
Обгортка книги — це, звичайно ж, твоє фото,
А назва: «Бачу тебе і закохуюся знову».

@A

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись