Свою душу я почула

Не вчасно

Кохання — це коли не кажеш: «Ти не вчасно»,
Кохання — це коли не вчасно також щастя.
Я нагло піду далі, та вже не заради тебе,
Не залишилось нічого в мене крім самої себе.

Я полюбила сірий. Справді, серцем сірий полюбила.
Акуратність правда бажано ще полюбити через силу.
Й тоді я змінюсь. Змінюсь повністю, щоб довести:
Зі світового океану скарб найкращий втратив ти.

Подовше плач, в твоїх сльозах поплавати жадаю,
Ти відпустив мене, як я тебе — безжально?
Навіщо було це? Тепер зустрітись хочеш ти очима.
Не бійся, більше не сплетемось воєдино.

Кохання — це коли не кажеш: «Ти не вчасно»,
Кохання — це коли не вчасно також щастя.
Я нагло піду далі, та тепер не здамся,
Несамовите озеро чекає. Піднімайся.

Ти теж змінився. Доведе це мій нервовий тік.
Запамятаю я тебе величним аж на цілий вік.
Обіймів хочеш? Так, звичайно, любий, бо я теж.
Хапаю кожен я момент з тобою, раптом більше не прийдеш.

@AS

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись