Я ніколи першою не «обнімаю»,
«Лицемірне стерво» стала, як не як.
Помірно іскри мої в твою честь згасають,
Й кохання пристрасне — у такт.
Відлуння криком правда ще шепоче,
Але заткнути можна його і на осліп.
Годинник наголошує про кроки ночі,
Але для мене важливіший вірш ніж осі.
Краще коли невгамовний дощ в легені,
Аніж вітер — по вухам нестерпно б'є.
Сумніваюся, що правда буде литися по венах,
Не дізнаєшся ти правди. Так воно і є.
Під вагою порожнечі та сенсацій,
Розілью по твому серцю я вино.
Я не буду більше в твої ігри гратись,
Але наслідки побачиш вибору свого.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
