Він повинен був стати для мене «ніким»,
Щоб я зрозуміла — він всього був вартий.
Захлинайся. Вважала ти серце черствим,
Так давай, захлинайся. Доведи, що не правда.
Так бажати обняти, що не взмозі поспати,
Лежачи біля нього, так поруч, й далеко...
Завівши себе у котрий раз за грати,
Відлетиш ти душою, немов та лелека...
Ти зачиниш дверцята у зовнішній світ,
І будеш ти в ньому хоча б існувати.
Ти потрапиш у інший, де нема слова «гріх»,
І в ньому заплющиш свої оченята.
Ти хотіла, щоб він залишився в житті,
Але стане, як інші — лиш розділом вмілим.
Можливо, дарунком він став за гріхи,
Дарунок від долі, його душа була дивом.
І ти не відчуєш його знову так поруч,
І ти не побачиш як сміється у слід.
Ти гадала — цінуєш, але він була здобич.
Ти цього не знала, що бездушний ти плід.
Але ти була інша... Колись... Була інша...
І пірнути в глибини готова була.
Та керують тобою тепер лише примхи,
Але ти не жаліла, що стала така.
І тепер не жалій. Ти себе рятувала.
Ти завжди врятувати хотіла себе.
Бо кохання відчула, воно вже раз вкрало
Бажання хорошою бути й тебе...
Воно розтрощило тебе на уламки,
І ти зупинилась. Сенс життя ти збагнула.
Ти навік збудувала в собі міцні рамки,
Та, нажаль, як кохати, насправді, забула.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
