Свою душу я почула

Так хочеш поцілунку

Так хочеш поцілунку,
Та стоїш мовчки поруч...
Благаючи рятунку,
Впадаєш в невагомість.

Так хочеш помилятись,
У правді очевидній.
І стан «не перейматись»
Здається неможливим.

Ти знову десь у небі,
Просоченим у горі.
Ніхто не знає де ти,
Знаходячись з тобою.

Повільно тліє серце,
Під відблиски цих зорів.
На щастя, не прийдеться
Лишатися собою...

@АS

Kara Star

Подобається

#1146 в Різне
#229 в Поезія
#527 в Фантастика
#83 в Антиутопія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 08.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись