Свою душу я почула

Так хочеш поцілунку

Так хочеш поцілунку,
Та стоїш мовчки поруч...
Благаючи рятунку,
Впадаєш в невагомість.

Так хочеш помилятись,
У правді очевидній.
І стан «не перейматись»
Здається неможливим.

Ти знову десь у небі,
Просоченим у горі.
Ніхто не знає де ти,
Знаходячись з тобою.

Повільно тліє серце,
Під відблиски цих зорів.
На щастя, не прийдеться
Лишатися собою...


@АS




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше