Свою душу я почула

Я божевільно люблю

Я божевільно люблю, коли ти сп'янілий,
Я люблю, коли мною ти зголоднілий.
Я дотики твої приймаю за виклик,
Й здаватись в полон їм я привикла.

Я від горя помру, якщо раптом ти зникнеш,
Я від щастя згорю, якщо до мене привикнеш.
Я приймаю тебе як дарунок від долі,
Й з розуму сходжу від тебе поволі.

Та цьому від серця, повір, навіть рада,
Приємно в душі відчувати торнадо.
Магнітом притягує аура твоя,
За тебе сердечно вдячна я долі.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше