Свою душу я почула

Я божевільно люблю

Я божевільно люблю, коли ти сп'янілий,
Я люблю, коли мною ти зголоднілий.
Я дотики твої приймаю за виклик,
Й здаватись в полон їм я привикла.

Я від горя помру, якщо раптом ти зникнеш,
Я від щастя згорю, якщо до мене привикнеш.
Я приймаю тебе як дарунок від долі,
Й з розуму сходжу від тебе поволі.

Та цьому від серця, повір, навіть рада,
Приємно в душі відчувати торнадо.
Магнітом притягує аура твоя,
За тебе сердечно вдячна я долі.

@М

Kara Star

Подобається

#1135 в Різне
#228 в Поезія
#525 в Фантастика
#83 в Антиутопія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 08.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись