Я підсвідомо розумію, що озвучувати мої дії — це дурної трата часу,
Але я повинна якось пояснити, чому так різко перестала в адрес твій писати.
Я підсвідомо розумію, що по полках сортування має цінність,
Та як йти безсердечно повз, коли я хочу, щоб від мене йшла привітність?
Мої руки замерзають, так повільно, як ввійшов ти в моє повсякдення,
Ти б зігрів їх, апріорі, впевнена, і я б за вчинок свій отримала прощення.
Ми — попіл, що лишає особливий слід на тілі нашому з тканини,
Я, ніби то, не винувата, та в обійми загортає усвідомлення провини.
Я підсвідомо розумію, що нам і не судилось бути разом, під яким кутом не глянь,
Та сльози, із реальності невидимі, охопили неминучістю гортань.
Без тебе, панацея — це повітря, самотністю наповнене у творчих днях,
Та ми могли би, в насолоді одне одним, проживати свої дні, в цей час.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
