Свою душу я почула

Спроможність душевно цвісти

Я б з радістю ломом розтрощила би ноги,
Щоб зменшити біль, відірвати шипи —
Встромились у шию... Якщо ноги зломлю,
Тоді я не зможу від вас утекти.

Відплисти у далечінь, впасти в безодню,
Не зможу всім тілом летіти в ліси.
І легше не стане! Брехали нам прози,
Фізична душевний не спалює біль.

Подай мені ніж, я красу намалюю,
Артерія буде не проти, та все ж...
Я собі обіцяла, що більше не буду
Ламати себе... Ти мій світ не збереш.

«По пазликах» — думав, що легко все буде,
Та я розтрощила до правди мости.
Можливо, шкода що не ноги? Та люди
Розбили б спроможність душевно цвісти...

Kara Star

Подобається

#1121 в Різне
#220 в Поезія
#519 в Фантастика
#82 в Антиутопія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 08.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись