Свою душу я почула

Навиворіт Титанік

Ця висота навиворіт немов Титанік,
В моменти ночі та поглиблення у воду.
Мої на вечір плани наче карти гральні,
«Що випаде, то буде», але бажано свободу.

Прийде твій принц у це життя,
Чи ти сама для себе станеш принцом?
Це неважливо, справді, як не як,
Але ти рухаєшся прямо беззупинно.

Ніхто не змінить блиск в очах,
Тепер ти віриш тільки власним силам.
Легкий політ відчуєш ти у снах,
Й довіришся тепер лиш своїм крилам.

Навіщо плани будувати на майбутнє?
Живи моментом, що тримає на плаву.
Ти завтра можеш дотик вітру не відчути,
Так насолоджуйся ним зараз, на яву.

Kara Star

Подобається

#1778 в Різне
#404 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись