Свою душу я почула

Байдужість

Поглянь на нас із ним — в обнімку, але ми байдужі та мертві.
Ти теж не святий, та кохав мою душу все ж більше за них.
Я вкрала його — він був рятувальник з пітьми, але й жертва,
Для нього була я ніким, паралельно — його вдих.

Поглянь на нас із ним - сміємось, та в очах не засилишилось віри,
Й добігає процент щирих намірів серця німого в пітьмі.
Я вкрала його — тамувала свій подих у ніжних обіймах,
Він кохав мене безмежно, та для нього була я ніким.

Поглянь на нас із ним — суцільне божевільне кохання й байдужість,
Я була з ним теплою, та знала, що надіятись треба на себе.
Я вкрала його — розуміла у відповідь роль й неминучість,
Одне для одного ми були лиш кохані місяцем жертви.

@М

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись