Свою душу я почула

Стіни

Стіни подумки говорять,
Та словами все ж не гноблять.
Компліментом своїм криють,
У майбутнє моє вірять.

Кажуть: «Впораєшся мила,
У тобі достатньо сили».
Я у відповідь сміюся,
Бо порад їх не боюся.

Стіни нам дають надії,
Стіни, як ніхто, в нас вірять.
Їх підтримка наче казка,
З ними втрачена поразка.

В тишині вони лікують,
Стіни подумки міркують.
Стіни світ наш обіймають,
Бо про біль душевний знають.

Стіни знають більше правди,
І живуть вони ще здавна.
Стіни нам допомагають,
Вітер все ж про це не знає.

Kara Star

Подобається

#1122 в Різне
#221 в Поезія
#519 в Фантастика
#82 в Антиутопія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 08.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись