Свою душу я почула

Мені навіть смішно

Мені навіть смішно, що ти хотіла з відчайдушшям — щастям, попрощатись.
Заради того, щоб у справжні глибини кохання поринути — побратись.
Ти ж розумієш те, що компаньйоном знову стане твій душенвний біль,
Хоча, мабуть, лиш саме він не залишав тебе одну в цей бій.

Мені навіть смішно, що на тебе агресивно, від тепер, реагують чужі собаки,
Добре, що хоч букви алфавіту ще сприймають тебе справжню.
Невже ти справді думаєш, що будеш у житті цілком, а не навиворіт, щаслива?
Ніхто не зрозуміє сенс буття твоєї потойбічної крихкої сили.

Мені навіть смішно, що в твоєму серці залишились надії на краще.
Вже всім відомо, що вогонь твоїх чудес за мить німу погасне.
І ти саме не встигнеш зрозуміти, як раптово з під очей твоїх втекла,
Нотка правильності, нотка справжності, нотка власного життя.

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись