Свою душу я почула

Я не допущу

Я не допущу того, щоб Каріна пригнула з обрива,
І поки маю ще проценти, це пишу не на листку.
Навіщо я купила цю прекрасну «Стиглу вишню»?
У мене ж хлопець є, а Бодя залишився у вінку.

Тім самим, що, як правило, вішають в гробу,
Ну тобто на могилу, по суті неважливо.
Мені так шкода сигарет, так тліють на вітру,
А попіл падає так сумно знов на кришу...

Цей день прекрасний, знаєте, четверте грудня,
Сиділа на уроках в Марса на колінах.
Директора заступник бачив це в полудні,
Але мені всерівно, я вчуся насолоджуватись в мінах.

Життя прекрасне, так, воно чудове,
І навіть не в навушниках вся суть.
По суті так, запас словарний не у крові
Пора вести, нехочу ж з нову я у ртуть

Життя завести, це прекрасне, дивне, класне,
Поетеса з мене у такі моменти не «ахті».
Немає слів, щоб описати все, що тут, прекрасне,
Шикарна пісня залунала у вухах моїх.

І цигарку третю запалила, як ніяк,
Коли опублікую вже творіння своє це чудесне?
Від неї очманіла кожна би людина, хех, ще б пак!
Мені не холодно, це вітер грається, як песик.

Захотіла на качельку під пісню «Ring my bells»,
Надіюсь мама з татом не подзвонять зараз.
Я думками там де перелічують до всього інтерес,
Й до того навіть, що наступить скоро — завтра.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше