Свою душу я почула

Трійця героїв

Саша та Ілля,
Макс та Владислав.
Влад та Анатолій,
Трійця тих героїв...

Хочеться палити,
Напиток свій розпити.
Хоча найбільш жадаю,
Що з Анто погуляю.

Зможем з ним, як завжди,
Відчути присмак правди.
Ніхто не потурбує,
Розмови наші «блудні».

А з Владом поговорим,
Про те, що присмак «бродить».
Нехай, не зрозуміє
Ніхто. Хай вітер віє.

А Владислав регоче,
Із Максом рюмки хоче.
Компанію зіставлю,
В розмові крапку вставлю.

А Саша про насилля,
Ілля турбує сили.
І я, як козир, власне,
Покорю всі поразки.

І знов сижу самотня,
Хоч щастя незворотнє.
Симфонія погасла,
Та розум все ж прекрасний.

Любуюсь краєвидом,
Придставлю поруч звіра,
Як ласки щиро хоче,
В ці сірі темні ночі.

А я ж, неначе, звір,
Свій погляд затаїв.
І мрії відпускаю
У «рай». Хай погуляють...

Хай сніг у вікна б'ється,
Хай сонечко щебече.
Хай дощ із ніг нас зносить,
А ми віддачі просим.

Хай листя «розцвітає»,
Барви свої міняє.
Хай щастя дуже близько,
Та я літаю низько...

Kara Star

Подобається

#1147 в Різне
#231 в Поезія
#527 в Фантастика
#83 в Антиутопія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 08.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись