На алкогольну голову прекрасно думати знов про самотність,
Та чи цей місяць зможе відновити безтурботність?
Чи слово зможе пояснити цей стан згораючої ночі?
І чи я зможу знов побачити найнебезпечніші ті очі?
Чи зможу запах той відчути, що був колись важливим, й тільки.
Що дарував безсонні ночі й сліз шалених в небі стільки.
Чому я дощ люблю, мій юний друже? Та тому,
Що лиш ці краплі розуміли наміри поринути в пітьму.
Пивні ковтки лиш дарували сон, мені — поему,
Якою я ділитися готова аж довжиною в небо.
Я буду завжди відчувати те, що містить зірку,
Адже я дівчинка проста, нехай тепер і без привіту.
Шматочки щастя відчували те, що прагнула і я.
Останки неба підіймали все, що втратила весна.
Весна — це твоя пора року, друже,
А я повинна аж померти, щоб знати, що байдужа.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
