І кожний раз під градусами передивляючись свою сторінку,
Я відчуваю те, що відчувала вперше.
І кожне слово, що почую в своїх кліпах, що знімала в осінь я, чи в літо,
Про стан огидний і сумний ніяк не збреше.
«Навіки тільки ти, і ти», невже, Каріно? Багато було головних же персонажів.
І він був не один, і ти у світі була не одна...
Ноти будуть гратися із розумом наче вперше, друге, третє, краще цих пейзажів.
Я відчую знов любов, якщо тебе побачу.
Ти ж нехочеш його бачити. Чому? Боїшся знову в образ його серця закохатись?
Цього не буде, він ж і так в твоїх думках.
Боїшся, що із почуттями він твоїми буде безсердечно та болюче гратись?
Не бійся, його дотик все ще на твоїх губах.
Дивно, думати про нього цього вечора під пивом в планах і не було, ну погодься.
Чому тоді так на вірші про нього понесло?
Нічого із твоїх бажань пов'язаних із ним в майбутньому б не відбулося,
Та лиш його бажання глибоко у венах проросло.
Душа бажає градусів, а я бажаю погляд, що не раз спиняв моє крихке серцебиття,
Рука — не воздух, крик — не час.
Влаштую вітрюган, спинивши воздух і потраплю у минуле, в юне те життя...
Там були ми, там були почуття, а в майбутньому ніколи більше не зустріти нас.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
