Свою душу я почула

Сонце

Мені потрібен той, кого буду називати "Сонце",
Здавалось, я знайшла його, але втратила так по дурному.
Він міг би бути для мого серця гарним охоронцем,
Та душу перед ним придставила на блюдечці брудному.

Він знав, яка я, але я не вірила, що вважає мене ангелом,
Старався з усіх сил мене отримати чи щастя продемонструвати?
Він бачив у мені розпутну птаху ночі чи поранену?
Мені неймовірно повезло його у проміжку свого існування мати.

Він був зі мною в той момент, коли я залишилася одна,
Коли людина, в якій я була впевнена, викинула серце зі скали.
Якби його не було поруч, у мене повністю би увірвалася пітьма,
Моє серце дякує тобі, що врятував його. Я б згоріла, сонце, як би не ти.

Kara Star

Подобається

#1134 в Різне
#228 в Поезія
#524 в Фантастика
#82 в Антиутопія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 08.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись