Ти вважав мене тим дивним птахом,
Що літає над чиїмось прахом.
В темні ночі крила його білі,
Він неначе ангел у своєму тілі.
Пробачати людям любить мовчки,
Потаємно кігті свої точить.
Все тримає в собі, бо так легше,
Каже: «Все в порядку» — знову бреше.
Та не знаю як тобі сказати, що це не так,
Що не та є я — не одна із тих, хто йде повз життя.
Я собі знаю ціль. Потенціал — це є мій приціл.
Я всього доб’юся і не кров'ю я, а вином проллюся.
Птаха знову у ночі взлетіла,
Та дома залишила свої крила.
Птаха вірить по життю лиш в себе,
Впаде сотні раз й не буде мертва.
Крил немає та душа літає,
Вогонь погас, а птаха не згасає.
Ангелів потоп здійнявся вище,
Їх відважність в п'єсі я опишу.
Та не знаю як тобі сказати, що це не так,
Що не та є я — не одна із тих, хто йде повз життя.
Я собі знаю ціль. Потенціал — це є мій приціл.
Я всього доб’юся і не кров'ю я, а вином проллюся.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
