Полюбити те, що ненавиділа єством —
Тоненька нотка, що збирає крихти долі.
І навіть кількість золотих чужих корон
Не буде щастя їм, не буде все ж, від цього.
Хоч моя посмішка лунає мовчки голосніше крику,
І очі світяться «фальшивим» реченням щасливим,
Я дивлюсь на сплямовану нещастям пику,
І розумію — моє розуміння в вашу сторону є дивом.
Я розумію вас, повірте, люди, розумію,
Я біля вас сижу, мовчу, та біди з вами проживаю.
Гадаєте, що мовчки з вами не «дурію»?
Облиште, хлопці, я про все це знаю.
Нехай це голосно звучить. Всі мої ноти
Тримають на плаву, ламають власні вуха.
І навіть існування всесвітньої ікоти
Не доведе, що я потрібна іншим скрута.
Все губиться в словах, сенс губиться у вірші,
Та я вже звикла забувати головне.
І дим легені обпікає надто грішно,
Та в сенсі моїм все ж залишиться одне...
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
