Свою душу я почула

Качелі

Легко привикнути до качелі, що б'є,
Головне, щоб вона не скавуліла.
Хай дратує, як і силуети ці, та все ж
Тишину мені псувати можна, але в міру.

Качелі різні у світах наших бувають,
Відвернешся на секунду — фізичні стануть емоційні.
Про те, яка очікує сьогодні — це ніхто не знає.
Головне, щоб на качелях люди відчували себе вільно.

Як змусиш крихти ночі більше твого сенсу не торкатись,
Тоді відкриються чарівні двері в інший світ.
Качелі люблять між собою сперечатись,
Це правило не змінне, приблизно, декілька тисячоліть.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше