Свою душу я почула

Качелі

Легко привикнути до качелі, що б'є,
Головне, щоб вона не скавуліла.
Хай дратує, як і силуети ці, та все ж
Тишину мені псувати можна, але в міру.

Качелі різні у світах наших бувають,
Відвернешся на секунду — фізичні стануть емоційні.
Про те, яка очікує сьогодні — це ніхто не знає.
Головне, щоб на качелях люди відчували себе вільно.

Як змусиш крихти ночі більше твого сенсу не торкатись,
Тоді відкриються чарівні двері в інший світ.
Качелі люблять між собою сперечатись,
Це правило не змінне, приблизно, декілька тисячоліть.

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись