Мені не шкода, що втрачаю свої юні, ні на що, безтурботні, навіть глянсові, роки.
На самотні вечори, в присутності лиш місяця, без сенсу.
Мені не шкода, ні, бо я вкладаю душу в безкінечну збірку крикливих, та німих, віршів,
Я хочу, щоб про них дізнались, хоча ненавиджу я пресу.
Я вмію донести сенс, та не всі вміють його як я, не задумуючись, зловити,
Я існую невпевненою римою, бо жити буднями як ви, мені іще не час.
Та якщо телепортнутися у старість — я й не встигла від душі пожити,
Бо що робила — це писала лиш вірші, ковтаючи самотність, за кілометри від вас.
Мені не шкода, бо я в цьому бачила щось справді неймовірне та важливе,
Поки ви придумували бізнеси та купували найдорожчі мотоцикли.
Іронічно, що сама я на такому без страху нічним шосе летіти, мрію.
Але я без планів грандіозних жити, пишучи вірші, уже давно привикла.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
