Свою душу я почула

Голуб

Два ворона їли голову голуба,
На мене поглянули наче на ворога.
Та я ж їхнім другом насправді являюсь,
Бо теж із тілами голубів граюсь.

Вітер колише волосся і зрання,
Неначе його відчуваю востаннє.
Грудна клітка болить, ніби в неї встромили
Ножа металевого з наміром гнилі.

Тисне серце моє, тривожить свідомість,
Я йду на навчання, немов в невагомість.
Неможу вдихнути на повні я груди,
Це фізична хвороба чи душевна напруга?

Два ворона їли голову голуба,
На мене поглянули наче на ворога.
А я дивлюсь на них, та в них бачу себе,
Хоча насправді голубом являюся понад усе.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше