Свою душу я почула

Мрії на дамбі

Я дотрималася слова. І змінила шлях свій на красиву дамбу.
Й без напитку, коханого усіма клітинами — прекрасно, правда.
Бачу птахів, яких насправді в небі зараз не існує —
Моя фантазія новий шедевр у реальності малює.

Без людей, також коханими усім єством — чудово та спокійно.
Я відчуваю себе зараз в цьому світі неймовірно вільно.
Сонце, вітер, течія — заради цього я готова жити.
Та в придачу треба тонну моїх композицій.

Птахи присіли на дерева після блаженства для очей — польоту,
Цього разу все по справжньому — секунда радості безповоротна.
Жадаю мати птаха власного в три рази більшого за мене,
Я б не боялася із ним піднятись високо у небо.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше