Свою душу я почула

Не аналізуй

Не аналізуй, благаю! Не аналізуй минулого буття!
Все, що було — загуло! Лишились нотки каяття.
Хіба колись буденність в собі ховала смак, що вабить?
Вона завжди дивує, уроками «як жити» радить.

Не аналізуй багато! Думки колючі зайвими бувають.
Хоча і сенс глибокий теж в собі ховають.
Прийми поразку, далі йди, не зупиняйся!
А раптом жити важко стане — то покайся.

Нам притаманна віра, що ми впораємось з болем,
А погляд точить прагнення втекти на волю.
Пришвидши крок у біг його перетворивши,
Запам'ятай: в біді лиш ти один себе не лишиш.

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись