Свою душу я почула

Евристичний когнітивіст

Притримай нотку моїх снів, допоки не розплющу очі,
Вкради запас словарний мій цілунком ніжним серед ночі.
Придбай для мене серця жар, відчути змусь мене живою,
Щоб я літала серед хмар, допоки була би з тобою.

Я втратив погляд на цей світ, який грів душу своїм дивом,
Тепер розтоплений там лід, він розливається повільно...
В житті тепер когнітивіст, думки вже надто евристичні,
Захований в них синкретизм, питання мої риторичні.

Утопія — це безбережжя, що невід'ємний компонент,
Маніфестуй у світу обережно, він наче вірус резидент.
Катарсис буде безнадійним, потрапивши у лапи діб,
Бо впитують у себе вільно примарний шлейф в неологізм.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше