Сверщик

Жоржина

Набрала дівчина води у криниці,
Ворожка казала коханий присниться,
Жоржиною буде дівчину плекати,
На крилах лебедик лебідку гойдати.

Кохання не день і не два виглядала,
Стрункою край шляху тополею стала,
Ішли мимо люди дівчину забрали,
Жоржину рожеву у льох заховали.

І стала дівчина без сонця марніти,
Пожовкли листочки, обсипались квіти,
Та чистеє серце у ней не зів'яло,
Шипшиною красною дівчина стала.

Усе ж таки квітка що квітне весною,
Та голки шипшини сплелися з журбою,
І ягоди красні і ніжні пелюстки,
І тільки душа почорніла мов пустка.

Не трогай шипшину не рань своє серце,
Коли у дівчини кохання завмерло,
Ти квітами ніжними тихо чаруйся,
Здалека на тую шипшину любуйся.

Подобається

#11378 в Любовні романи
#2571 в Жіночий роман

Відредаговано: 11.07.2019